Листування болгарського славіста і перекладача, доктора філологічних наук, наукового співробітника Інституту літератури Болгарської Академії наук Георга Влчева (Георги Вълчев, 1926–?) і українського діаспорного письменника, поета і перекладача Ігоря Костецького (Eaghor Kostetzky, 1913–1973) розпочалося приблизно у кінці 70-х років ХХ століття і тривало майже 15 років (останній лист датовано 1982 роком). Найімовірніше двох літераторів поєднав мистецький проект видання творів німецького поета-модерніста Стефана Георга різними слов’янськими мовами, зокрема і болгарською. Георги Влчев консультував свого українського колегу, пересилаючи йому болгарські переклади Гео Мілева і Ніколая Леліева.

Згодом ці консультації переросли у цікаве і насичене різними науковими подіями листування, завдяки яким сучасні дослідники мають змогу відтворити усі деталі літературної діяльності Георга Влчева як у Болгарії, так і у Білорусії, Естонії, Фінляндії, Німеччині, тодішній Чехословаччині. Листи, документи, деякі книги Георга Влчева зберігаються у Дослідницькому Центрі Східної Європи при Бременському університеті в архіві Ігоря Костецького.