Данни

Заглавие Мовні та культурні стереотипи в ритуальному етикеті українців: привітання
Редакция

Публикувано от  Андрей Бояджиев

Авторско право

The Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).

Резюме

Ми справедливо вважаємо мовний етикет культурним обличчям нації. Мовний етикет – це сукупність словесних форм ввічливості, прийнятих у певному колі людей, у певному суспільстві, у певній країні. Це функціональна підсистема мови зі своїм набором знаків (стереотипних фраз і граматикою ( правилами засвоєння знаків).

Кожна ситуація диктує свій стиль поведінки і дій, в кожній ситуації людина по-різному «подає» себе. Для кожної стандартної етикетної ситуації існує впорядкована сукупність стереотипних фраз. Отже, культуру ділового спілкування доцільно розглядати як творчий процес, а також у комплексі як культуру поведінки, мови, говоріння та слухання. Потрібно зазначити, що культура спілкування є складовою частиною культури людини загалом. Мовна поведінка народу, без сумніву, поєднана з його загальною культурою, етнопсихологічними рисами, народними традиціями.

Як зазначає С.К. Богдан мовний етикет українців є унікальною моделлю їх мовної діяльності, що виявляється в системі стійких мовних виразів. У нашій свідомості закладені своєрідні «заготовки» (що вживаються нами щоденно в будь-якій ситуації), які називають стереотипними, кліше або шаблонами. Так, наприклад, в українській мові для ситуації вітання є такі одиниці: Добрий ранок! Добрий день! Добрий вечір! Моє шанування! Слава Україні! … Але вони відрізняються часом використання, віковими уподобаннями, релігійно-конфесійними особливостями тощо.

Потрібно відзначити, що українська мова, попри всі злигодні долі, зберегла й себе і свого творця – український народ.